arysin
commented
3 years ago Хороша статтю про це: Діалог мов - діалог культур (2015) Колібаба "Форми давального відмінка". Основні тези звідти: Українські правописи різних років видання фіксують неоднакову кількість іменників середнього роду, для яких поряд із закінченням -у(-ю) допускали вживання закінчення -ові (-еві, -єві) .... сучасна мовна практика фіксує значно ширше коло іменників середнього роду на -ові(-еві, -єві).
Відповідно до правописних та граматичних норм сучасної української літературної мови не всі іменники ІІ відміни чоловічого та середнього родів у давальному відмінку однини можуть мати закінчення -ові (-еві, -єві). Зокрема, іменники середнього роду на -я (буття, життя, міжгір’я, пониззя тощо), а також іменники чоловічого роду на -ів(-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн) – власні назви прикметникового походження на зразок Львів, Харків, Київ, Миколаїв, Іванов, Лебедин тощо та загальні іменники на зразок рів, острів – мають у давальному відмінку тільки закінчення -у(-ю) (Антоненко-Давидович 2010, 29; Сучасна… 1997, 357; Український правопис 1997, 71). Попри ці обмеження, деякі мовці намагаються повернути власне українські закінчення -ові (-еві, -єві) усім іменникам чоловічого роду ІІ відміни без винятку, пор.: …Президент України потис руку Путінові (телеканал “СТБ”).
Висновок: у ВЕСУМ варто додавати зафіксовані в текстах словоформи на -ові дав.в. іменників ч.р. і с.р., бо це активна живомовна тенденція. Питання стоїть лише щодо винятків, перелічених вище. Фактично, у списку все зводиться до слів із кінцівкою на -вові й -нові (а саме до тих із них, які мають присвійні суфікси або ж основу на -в, як-от рів і гнів).
- Деякі з них однозначно невдалі (Львовові? Києвові? Харковові? ровові? островові? гнівові? перевиробництвові? співові?) — їх не треба додавати.
- Інші звучать нормально і є прийнятними, хоча формально суперечать правилам, а інтуїтивно закінчення -у для них гармонійніше (Лебединові, Ільїнові - вже є у ВЕСУМі; Блохінові, Єльцинові, Путінові). Тут можна вирішити і так, і так. Зрештою, можна їх пододавати з тегом :subst — так і розпізнаватися будуть, і маркування щодо позанормативності буде. Але див. пункт 3.
- Деякі такі форми - сумнівні, на межі (Девові, Деславові -1, Джовові - 1, Доріславові - 1, Заславові - 1, Йоавові - 19, Кейвові - 2, дивові - 11 вживань, гнівові - 54, сумнівові - 83, суспільствові - 3). За формальними правилами форми -ові від «диво» й «суспільство» не дозволені, але практика показує, що вони досить частотні. У таких випадках варто-таки зважати на частотність: гнівові, дивові, сумнівові можна додати, а решту — ні, особливо якщо фіксацій 1-2-3. Однак якщо бути послідовними, то варто приписувати цим доданим :subst, хоча вони становлять менше порушення формальних приписів, ніж інші такі слова.
Трапляються форми с.р. на -ові, як от вареннячкові, вбраннячкові, в деяких словниках їх немає, в деяких є. Це живомовна тенденція поширювати -ові (закінчення ім. чол. роду) на середній рід. В різних джерелах (правописах, словниках) по-різному окреслено коло іменників сер.роду, які набувають -ові/-еві/-єві. В новому правописі це параграф 83: назви недорослих істот: дитя́ткові — дитя́тку, лоша́ткові — лоша́тку тощо; "деякі іменники" - виглядає так, що лише чотири: ли́ху — ли́хові, мі́сту — мі́стові, о́зеру — о́зерові, се́рцю — се́рцеві. В ГРАКу є чимало іменників сер. роду з -ові/-еві: містечкові, віконечкові, люстеркові, вухові тощо. Я вважаю, що нічого погано в цих формах немає, це живомовний процес, тому :bad точно не варто ставити. Схиляюся до того, що такі форми варто додати для найчастотніших іменників с.роду, які їх мають (за даними ГРАКу).
Також для ч.р. - відсівові, гноїськові, гострословові - закінчення -ові/-еві/-єві для іменників чол. роду не має обмежень, згідно з чинним правописом, - це варіант закінчення дав.відмінка на рівних правах із -у/-ю. Варто додавати в словник по максимуму.